Стрічка
+1
Галерея
+60
Топ
ТОП 100 фотографів
ТОП 100 фотографій
Картина дня
Ще
Про проект
День з фотограферс
Коментарі
Pro
Вхід
Реєстрація
Павел Белан
Одеса
7,8
тис.
Рейтинг
9,8
тис.
Перегляди
22 В обраних
Написати листа
Профіль
Фотографії
96
Блог
0
Обрані
34
Коментарі
863
Головна
›
Фотограф
›
Павел Белан
›
Коментарі
›
0
Павел Белан:
Доброго дня, Юрій! Назва «Знайдіть собаку...» миттєво перевертає сприйняття цього кадру з ніг на голову і перетворює звичайний знімок на крутий інтерактивний квест для глядача! Тепер цей величезний, на перший погляд, монотонний масив річкової гальки попереду — це не композиційний промах, а продумана авторська пастка для наших очей. Забарвлення хаскі настільки фантастично зливається з тоном і формою каміння, що глядач спочатку чесно блукає поглядом по пляжу, намагаючись розгадати загадку, і лише потім із посмішкою знаходить цього замаскованого красеня у верхньому кутку. Ефект оптичної ілюзії та мімікрії в природі реалізований просто на п'ять із плюсом!Але якщо по-дружньому трішки прискіпливо поглянути на правила гри в таку хованку, є один момент:Ефект швидкого викриття: Оскільки ми звикли «читати» будь-який кадр або текст зліва направо, наш погляд майже моментально впирається в собаку, адже він лежить біля самого лівого краю. Загадка розгадується занадто швидко, а величезне поле каміння праворуч і знизу залишається невикористаним. У зв'язку з цим, маю до Вас парочку дуже азартних запитань: Чи не пробували Ви заради експерименту віддзеркалити фото по горизонталі, щоб схованка перемістилася у верхній правий кут? Мені здається, тоді б глядач гарантовано «поблукав» камінням набагато довше, і фінальний ефект «вау, я знайшов!» був би значно сильнішим. Поділіться секретом, як створювався цей кадр? Ви просто випадково озирнулися на прогулянці й ахнули від того, як круто пес злився з берегом, чи Ви спеціально відійшли подалі, щоб зняти цей масштабний обман зору?
2 серпня, 12:20
0
Павел Белан:
Доброго дня, Sashe! Цей кадр неймовірно чіпляє своєю особливою, карпатською атмосферою та затишною фактурністю архітектури. Дуже красиво спіймано ритм і багатоярусність старої шиферної стріхи, а ці масивні цегляні димарі додають будинку неймовірного характеру та відчуття історії. Блакитні рами вікон стали просто чудовим колірним акцентом, який так приємно та свіжо контрастує з теплими дерев'яними стінами та глибокою зеленню лісу на задньому плані.Проте, якщо поглянути на структуру знімка прискіпливішим оком, помічаєш кілька моментів, які дещо перевантажують композицію. Головна деталь, що відволікає — це хаотичні гілки дерев на передньому плані знизу та праворуч. Вони занадто сильно перекривають стіни будинку і створюють візуальний шум там, де хочеться бачити чисті лінії архітектури. Крім того, шматочок іншого даху, який випадково «визирає» з лівого краю кадру, трішки руйнує цілісність сюжету та відтягує на себе увагу. Також через яскраве полудневе сонце тіні під навісами даху вийшли занадто жорсткими та глибокими, сховавши частину цікавих деталей фасаду. Дуже цікаво дізнатися про творчий процес створення цього кадру: чи не пробували Ви знайти трохи іншу точку зйомки або змістити ракурс, щоб повністю звільнити фасад будинку від хаотичних гілок на передньому плані? І підкажіть, чи не було думки під час обробки трішки приглушити яскравість (highlights) на шифері, щоб ще сильніше підкреслити його круту стару текстуру та мох?
2 серпня, 12:15
-2
Павел Белан:
Доброго дня, Наталія! Цей панорамний пейзаж Старої Ушиці миттєво заворожує своєю дикою, могутньою атмосферою та неймовірним масштабом Дністра! Головна прикраса цього кадру — це, безперечно, фантастичне предгрозове небо. Важкі, фактурні хмари, що нависли над водою, створюють сильний драматичний ефект, а м'яке світло, яке пробивається на горизонті, додає знімку крутого об'єму та глибини.Проте, якщо поглянути на композиційне рішення свіжішим оком, помічаєш кілька моментів, які дещо послаблюють кадр. Права частина знімка — порожній піщано-глиняний берег — займає майже третину всієї площі. Ця зона виглядає дещо монотонною, забирає на себе багато візуальної ваги, але не несе цікавої інформації чи виразної текстури. Крім того, лінія берега веде погляд глядача просто в правий бік, дещо відволікаючи від головної краси — величного розливу води та панорами пагорбів на горизонті. Через такий розподіл планів сама річка здається трохи затиснутою у лівій частині кадру. Дуже цікаво дізнатися про творчі деталі створення цієї панорами: чи непробували Ви змістити ракурс лівіше або підійти ближче до самої води, щоб мінімізувати пустий берег праворуч і повністю сконцентрувати увагу на дзеркалі Дністра та хмарах? І підкажіть, чи це поодинокий кадр на надширококутний об'єктив, чи Ви зшивали панораму з кількох вертикальних знімків, щоб передати цей неосяжний простір?
2 серпня, 12:13
0
Павел Белан:
Доброго дня, Наталя! Ваша робота заворожує своєю теплою, літньою атмосферою та приємним етно-настроєм. Золотаве сонячне світло чудово підкреслює ніжність моделі, а яскравий вінок із півоній став чудовим композиційним та колірним акцентом, який одразу приковує до себе погляд. Кадр дихає затишком, спокоєм та єднанням із природою.Проте, розглядаючи структуру знімка, помічаєш кілька моментів, які дещо порушують загальну гармонію. Головна проблема полягає в кадруванні: права стопа дівчини виявилася занадто сильно притиснутою до самого нижнього краю кадру, а пальці ніг буквально «вляглися» в рамку, що створює композиційну тісноту. Також висока суха трава на передньому плані зліва та справа трішки хаотично перекриває ноги та тіло моделі, створюючи зайвий візуальний шум там, де хочеться бачити чисті лінії. Крім того, через жорстке сонячне світло на обличчі дівчини та на її сукні утворилися досить глибокі контрастні тіні, які приховали частину деталей. Дуже цікаво дізнатися про творчий процес створення цього кадру: чи не пробували Ви взяти трохи ширший ракурс або зробити крок назад, щоб дати ногам моделі більше вільного простору знизу? І підкажіть, чи використовувався тут під час зйомки відбивач (рефлектор), щоб делікатно пом'якшити тіні на обличчі під вінком, чи це результат виключно постобробки?
2 серпня, 12:08
0
Павел Белан:
Доброго дня, Юрію! Ваша робота з квітами фацелії та джмелем заворожує своєю повітряністю та дуже красивим, ніжним підсвічуванням. Тепле бокове світло просто магічно проявило всі ці тонкі волоски на стеблах і пелюстках, створивши навколо рослини казковий сяючий контур. Фіолетово-зелена гама виглядає неймовірно свіжо та природно, а пухнастий джміль праворуч став чудовим живим акцентом, який одразу перетворює звичайне макро на цікавий сюжет із життя природи.Проте, якщо уважно вдивитися в структуру кадру, помічаєш, що композиція вийшла дещо перевантаженою. Квіти ліворуч і праворуч фактично злилися в одну велику масу, яка затиснула головного героя — джмеля — біля самого правого краю. Через це погляд глядача хаотично блукає між лівим і правим суцвіттями, не знаючи, на чому зупинитися. Також трішки підвела занадто мала глибина різкості: праве суцвіття, де сидить бджола, частково пішло в розмиття, і самому джмелеві помітно бракує тієї дзвінкої чіткості, яка так круто промалювалася на стеблах по центру. Юрію, кадр дуже поетичний, але цікаво: чи не пробували Ви під час зйомки взяти трохи лівіший ракурс, щоб сильніше розділити ці два суцвіття в просторі та вивести джмеля на класичну лінію третей? І чи не виникало думки трішки прикрити діафрагму, аби вся права квітка разом із комахою повністю потрапила в зону ідеальної різкості?
2 серпня, 12:00
0
Павел Белан:
Доброго дня, Ігорю! Ваша робота миттєво повертає у тепле кримське літо, а цей впізнаваний силует Аю-Дагу на горизонті викликає неймовірне почуття ностальгії. Ви дуже вдало знайшли точку зйомки: камінь по центру та зелень попереду створюють гарний ефект підглядання за морем крізь хащі. Проте, вдивляючись у простір кадру, ловиш себе на думці, що небо праворуч забрало собі занадто багато вільної площі. Оскільки воно повністю чисте й однотонне, цей синій масив мимоволі переважає над самим морем, через що лінія горизонту здається дещо заниженою. Також хочеться трішки заспокоїти зелень на передньому плані — через високу яскравість сонячні бліки на листі стали занадто білими, сховавши від глядача природну фактуру дубових гілок. Та й правому кущу ніби забракло місця: він обірвався на самому цікавому місці, так і не ставши повноцінною рамкою для пейзажу. Ігорю, робота залишає дуже приємний посмак, але цікаво дізнатися: чи не виникало у Вас бажання опустити камеру трохи нижче під час зйомки, щоб відрізати пусте небо і натомість захопити більше морської текстури знизу? І чи використовували Ви градієнтний фільтр при обробці, щоб так сильно відокремити колір неба від води?
2 серпня, 11:56
0
Павел Белан:
Доброго дня, Юрію! Масштаб і велич цього кадру просто перехоплюють подих! Справжня альпійська класика — сувора, могутня і неймовірно красива. Поєднання золотавих схилів, засніжених вершин на горизонті та цього фантастичного, фактурного неба з хмарами створює дуже потужну й драматичну атмосферу. Робота з простором тут чудова, чудово відчувається глибина цих гірських долин! Але є пара моментів, які хочеться обговорити: Трохи «перетиснуте» небо: Хмари зверху виглядають дуже епічно, але в деяких місцях, здається, занадто сильно викрутили повзунки чіткості або локального контрасту (clarity/dehaze). Через це на межі хмар і неба з'явилися легкі сірі ореоли, а сама хмарна маса здається трішки перевантаженою та «брудною» за кольором. Тіньові зони зліва: Велика гора ліворуч через особливості освітлення пішла в досить глибоку й прохолодну тінь. Вона дещо контрастує з яскраво підсвіченим центральним схилом і забирає на себе багато візуальної ваги, хоча деталей там зчитується замало. Юрію, краєвид неймовірний, але дуже цікаво дізнатися про деталі зйомки: Підкажіть, це одиночний кадр на широку лінзу чи Ви зшивали панораму з кількох вертикальних знімків, щоб передати весь цей неосяжний масштаб Альп? Чи не пробували Ви при обробці трішки подовжити колірну температуру в тінях у тепліший бік, щоб збалансувати холодний синюватий схил ліворуч із сонячним золотом у центрі?
2 серпня, 11:52
0
Павел Белан:
Євгене, доброго дня Вам!
Ніжна та повітряна робота! Боке тут — це просто окремий вид мистецтва, ці круглі світлові диски на задньому плані створюють справжню казкову атмосферу. Дуже круто спіймано світло: цей сонячний промінчик, який підсвітив фіолетові пелюстки флоксів зсередини, робить кадр дуже живим та об'ємним. Кольори неймовірно приємні для ока!Але якщо трішки побурчати, є пара моментів, на які звертаєш увагу. Загадковий туман знизу: Нижня частина кадру здається занадто сильно розмитою, ніби зйомка велася крізь густу траву або передня лінза трішки «закуталася» в зелень. Через це нижнє листя виглядає дещо змазаним і бруднуватим за кольором, що трохи обважнює композицію. Кадрування та простір: Квітка ніби затиснута суворо по центру, а зверху залишилося забагато розмитого фону, який не несе змістового навантаження. Хотілося б трохи більше простору навколо самих бутонів. Євгене, картинка дуже поетична, але підкажіть:Що за магічне скло (об'єктив) використовували? Малюнок боке просто заворожує, це якийсь старий мануальний геліос чи сучасний макро-об'єктив? Чи використовували Ви якийсь художній прийом на кшталт зйомки через передній розмитий листок, щоб отримати таку ефірну м'якість у нижній частині кадру?
2 серпня, 10:03
+1
Павел Белан:
Андрію, доброго дня! Ну це просто якась марсіанська магія, а не пейзаж! Поєднання цих гарячих червоно-рудих глиняних скель із холодним нічним небом, засипаним зірками — це повний захват. Зелена трава знизу круто освіжає картинку і додає плановості. Атмосфера космічна, наче кадр із науково-фантастичного фільму! Але якщо трішки по-дружньому побурчати, то є пара моментів, які око чіпляють: Трохи «пересмажені» кольори: Здається, під час обробки повзунки насиченості та яскравості (saturation/vibrance) занадто сильно викрутили вправо. Через це глина виглядає аж надто кислотно-помаранчевою, а зелень знизу світиться якимось неоновим світлом. Хочеться трохи більше природності. Деталі у тінях: На самих скелях є ділянки, де через високий контраст провалилися деталі. Було б круто делікатно проявити там фактуру глини. Андрію, кадр реально епічний, але дуже цікаво: Оскільки це нічна зйомка, підкажіть, скелі підсвічувалися штучно (наприклад, ліхтариком/мобільним світлом), чи це так вдало лягло місячне сяйво? На якій витримці та ISO знімали, щоб і зірочки в небі проявити, і трава від вітру не сильно змазалася?
2 серпня, 9:37
+2
Павел Белан:
Ксеніє, дуже яскрава, соковита та по-справжньому жива макроробота! За що хочеться похвалити: Колористика та деталізація квітки: Контраст між насиченим рожево-червоним кольором пелюсток та яскраво-жовтою серцевиною виглядає чудово. Біла облямівка на хвилястих краях пелюсток додає квітці неймовірної графічності.Вдалий момент: Спіймана бджола на тичинках — це завжди великий плюс для анімалістичного макро, вона додає сюжету динаміки та природної історії. Текстура переднього плану: Ворсинки на стеблі та закритому бутоні промальовані дуже чітко й фактурно. Проте, якщо оцінювати роботу критично, є кілька серйозних нюансів, які варто доопрацювати: Композиційна лінійність (центральне кадрування): Головна квітка розташована суворо по центру, а її довгі тонкі стебла розрізають кадр навпіл по вертикалі. Це створює занадто статичну, плакатну композицію, позбавлену художньої пластики та повітря. Проблема з фокусуванням та різкістю: При детальному розгляді помітно, що фокус «промахнувся». Головний елемент — бджола та самі тичинки — опинилися в зоні легкого розмиття (бек-фокус). Натомість максимальна різкість пішла на ближній край пелюсток та пухнастий закритий бутон під квіткою. Для макрозйомки комах це критична помилка. Візуальний шум та брудне тло: Задній план (боке) вийшов занадто текстурованим і «нервовим». Земля та зелень ззаду не розмилися в м'яку пастель, а перетворилися на строкату масу з помітним цифровим шумом, який відволікає увагу від самої квітки. Ксеніє, цікаво дізнатися про технічний бік зйомки: З якої відстані Ви знімали і чому обрали саме суворе центральне кадрування? Чи не пробували змістити квітку трохи вбік за правилом третей, щоб дати кадру більше динаміки? На якому значенні діафрагми робився знімок? Можливо, варто було відкрити її сильніше (наприклад, до f/2.8 або f/1.8), щоб повністю розмити строкате тло із землею і компенсувати промах фокуса?
2 серпня, 9:28
+3
Павел Белан:
Душевна та затишна робота. Дивлюся на неї — і ніби сам стою на тому пагорбі, вдихаючи це тепле передвечірнє повітря. Фотограф тонко й лагідно зловив магічне золоте світло! Храм у цих променях виглядає просто як казкова картинка, а рельєф валів підкреслений неймовірно красиво. Світлина дуже жива, і у Вас справжнє око художника, яке вміє передавати настрій місця! Саме тому, що кадр дуже чіпляє за живе, хочеться поділитися кількома думками, які, як мені здається, допомогли б зробити цю красу ще більш бездоганною: Ракурс із висоти дає круте відчуття простору, але наші головні герої — храм і вежа — трішки загубилися в зелені. Велика дорога по центру забирає на себе багато уваги, і хочеться якось сильніше виділити саме архітектуру. Сучасні деталі на дальньому плані (білий напис «ХОТИН» та світла будка поруч із вежею) трішки вибиваються з цієї казкової атмосфери. Вони мимоволі відволікають погляд від споглядання храму. Сонце вже сідало, тому правий бік пагорбів пішов у глибоку тінь. Там сховалася фактура трави та дерев, через що ця частина знімка здається трохи важкуватою. В'ячеславе, чи не пробували Ви поекспериментувати з кадруванням, щоб зробити план трохи щільнішим? Мені здається, якщо делікатно підрізати низ пагорба, то храм і фортечна вежа стануть ближчими до глядача і зазвучать ще величніше. Як Ви ставитеся до м'якої ретуші в таких кадрах? Чи не виникало бажання акуратно сховати напис на схилі, щоб ніщо сучасне не руйнувало цей дух старовини? Чи пробували Ви при обробці зовсім трішечки освітлити глибокі тіні на схилах праворуч, щоб проявити там м'яку текстуру зелені, чи Ви навмисно залишили цей контраст світла і темряви для драматизму? Вдячний Вам.
1 серпня, 8:58
0
Павел Белан:
Живий, теплий та естетичний портрет. Красива робота з вечірнім освітленням: м'яке малююче світло чудово підкреслило риси обличчя та блиск ув очах, а делікатне контурне світло зліва ефектно відокремило силует від фону. Окремий плюс за кругле, об'ємне боке на задньому плані, яке додає кадру святкової нічної атмосфери. Vojta , підкажіть, це повністю природне освітлення нічної вулиці (від вітрин чи ліхтарів), чи Ви використовували якесь портативне джерело світла (LED-панель/спалах із софтбоксом)? Яку оптику та яке значення діафрагми (наприклад, f/1.4 чи f/1.8) Ви обрали, щоб отримати таку малу глибину різкості та красиві диски боке? Наскільки сильно довелося піднімати значення ISO під час зйомки і як Ви боролися з цифровим шумом при обробці, адже картинка виглядає дуже чистою?
1 серпня, 8:48
+1
Павел Белан:
Красиве поєднання глибокого синього кольору води, безкрайнього лісового масиву та скелі на передньому плані, яка чудово тримає композицію та додає кадру глибини. Враховуючи, що це знімок через ілюмінатор літака — результат просто вражаючий, адже впіймати таку чіткість у русі вкрай складно! Ольго, Підкажіть, чи використовували Ви якийсь поляризаційний фільтр, чи, можливо, бленду, щоб прибрати бліки від скла ілюмінатора та досягти такої чистої картинки? З висоти краєвид виглядає велично. Якщо не таємниця, над якою країною чи гірським масивом пролягав Ваш маршрут у цей момент? Чи довелося Вам під час постобробки сильно боротися з повітряним серпанком (dehaze), щоб так чітко проявити фактуру лісу на протилежному схилі?
1 серпня, 8:44
0
Павел Белан:
Дуже подобається цей мінімалістичний підхід: самотнє рожеве "серце" на тлі соковитої, м'яко розмитої зелені виглядає дуже зворушливо. Робота з фокусом бездоганна — тонка лінія стебла та сама квітка промальовані надзвичайно чітко, що створює гарний об'єм. Олено, якби Ви підбирали поетичну назву для цієї роботи на виставку, як би Ви її назвали? Мені здається, сюди проситься щось на кшталт "Народження почуття". Який саме макрооб'єктив (або фокусну відстань) Ви використовували і наскільки сильно довелося відкрити діафрагму, щоб отримати таке повітряне та рівномірне розмиття заднього плану (боке)? Чи робили Ви додатковий акцент на контрасті між рожевим та зеленим при обробці, чи камера сама так точно передала цю природну гармонію відтінків?
1 серпня, 8:37
-1
Павел Белан:
Справжній львівський настрій. Гарна композиція: чіткий ритм цегляних димарів на ближньому плані створює потужну основу, а темні бані храму на тлі фактурних, майже грозових хмар додають кадру містичної величі та глибини. Колірний контраст між теракотовим дахом та глибоким синім небом виглядає дуже стильно. Підкажіть, з якої саме високої локації (можливо, з Високого Замку чи якогось конкретного даху) відкривається такий нетиповий і крутий ракурс на ці куполи?
1 серпня, 8:35
-1
Павел Белан:
Світло дуже красиво підкреслило фактуру старої солом'яної стріхи та дерев'яних зрубів, а зелене оточення створює відчуття повної автентичності та занурення в історію. Композиційно хата виглядає дуже велично й затишно водночас. Олександре, маю кілька питань щодо Вашого творчого процесу: Знімок зроблено в яскравий сонячний день, коли тіні зазвичай дуже жорсткі. Як Вам вдалося так м'яко збалансувати кадр, щоб уникнути пересвітів на траві та занадто темних тіней під стріхою? Музей у Львові завжди повний відвідувачів. Чи довго довелося чекати, щоб упіймати момент без людей у кадрі та передати цю первісну тишу? Чи пробували Ви зробити кілька кадрів з більш низької точки, щоб ще сильніше підкреслити масивність та унікальну геометрію цього даху?
1 серпня, 8:33
0
Павел Белан:
Контраст між яскраво-рудою палубою судна, глибокою водою та суворими засніженими берегами Антарктики виглядає вражаюче. Низькі грозові хмари додають кадру неймовірного драматизму. Справжній дух великих експедицій та суворої стихії!Олександре, Ваші кадри заворожують, тому дуже цікаво дізнатися більше про Ваші будні: Ким саме Ви працюєте на судні в Антарктиці і наскільки важко поєднувати Ваші прямі морські обов'язки з художньою фотографією в таких екстремальних умовах? Чи завжди фотоапарат у Вас під рукою під час вахти, щоб встигнути впіймати такий ефектний стан неба та моря? Як Ваші колеги по екіпажу ставляться до Вашого захоплення? Чи є Ви «офіційним» літописцем ваших антарктичних походів?
1 серпня, 8:28
0
Павел Белан:
Робота, яка більше нагадує акварельний живопис, ніж класичне фото! М'яка, майже ефірна атмосфера туману передана бездоганно. Очерет на ближньому плані чудово тримає композицію та додає кадру глибини, а розмиті силуети дерев на протилежному березі створюють відчуття спокою та легкої меланхолії. Євгене, підкажіть, як саме було досягнуто такого м'якого, "акварельного" розмиття контурів — це використання софт-фільтра при зйомці, особливості об'єктива чи майстерна постобробка? Наскільки складно було навести різкість на очерет у таких туманних умовах, Ви фокусувалися вручну (manual focus)? Це ранковий туман, чи така містична погода трималася протягом усього дня?»
1 серпня, 8:24
+1
Павел Белан:
Неймовірна атмосфера! Дуже вдала багатопланова композиція: трава на ближньому плані створює правильний об'єм, а теплохід та «Острів закоханих» праворуч ідеально тримають баланс. Фактурне хмарне небо над ставом додає кадру крутого драматизму й кінематографічності. Робота виглядає дуже живою! Леоніде, маю кілька питань щодо створення цього кадру: Про очікування: Чи довго довелося ловити момент, щоб теплохід опинився саме в цій точці відносно острова, чи це була миттєва стріт-удача? Про передгрозовий стан: Наскільки складно було працювати з експозицією при такому контрастному небі, щоб не провалити тіні в зелені попереду? Про колір: Чи сильно довелося приглушати тони при обробці, щоб досягти такої благородної, спокійної палітри?
1 серпня, 8:18
0
Павел Белан:
Дуже атмосферна робота! Перспектива уводячої бруківки та ритм голландських дахів виглядають чудово. Особливо порадував велосипедист — він ідеально «оживив» кадр і збалансував композицію. Ігорю, цікаво дізнатися про творчий процес: Про момент: Ви довго чекали саме на цього велосипедиста в кадрі, чи це була випадкова вдача для стріт-фото? Про колір: Чи робили Ви свідомий акцент на такій стриманій, майже кінематографічній палітрі під час обробки, чи погода сама продиктувала ці кольори? Про альтернативу: Чи не пробували перевести цей кадр у ЧБ (чорно-білий)? Мені здається, графічність дахів та бруківки могла б заграти зовсім інакше...
1 серпня, 8:13
← Ctrl
Попередня
Наступна
Ctrl →
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
...
← Попередня
Наступна →
Вхід на сайт
Реєстрація
→
Увійти
або
Увійти через Facebook
Увійти через Google
Нагадати пароль
Активація акаунту
Павел Белан