5 КЛІШЕ ВУЛИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ

Мені ця стаття здалась цікавою і я вирішив її перекласти, в першу чергу тому, що й сам страждаю більшістю описаних у ній грішків =)

Оригінал: http://aaroffy.deviantart.com/journal/5-Street-Photog..

5 КЛІШЕ ВУЛИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ
by ~aaroffy,

Коли мені прийшла ідея створити топ п’яти найпоширеніших кліше у вуличній фотографії, я гадав, що це буде досить легко зробити. Мені здавалось, що я запросто виберу 5 найбанальніших у цьому жанрі робіт з поміж тих, які потрапляють мені на очі в різних групах та сайтах, і на цьому все. Але перш ніж взятися за створення такого топу, необхідно з’ясувати, що ж мається на увазі під терміном «кліше».

Вікіпедія дає наступне визначення:
«вислів, ідея, або елемент художнього твору, що занадто часто використовується, в наслідок чого втрачає своє початкове значення та ефект, особливо у тому випадку, якщо до свого масового поширення вважалось виразним та оригінальним»

І я дуже швидко зрозумів, що просто п’яти прикладів буде недостатньо, оскільки через декілька місяців вони втратять свою репрезентативність. Наприклад, якби рік тому ви попросили мене навести приклад кліше у вуличні фотографії, я б відповів, що одним з кліше є конвертування знімків в ч/б, але сьогодні вулична фотографія все частіше звертається до кольору.

Отже, враховуючи, що кліше у цьому жанрі можуть з часом зазнавати змін в залежності від популярності тих чи інших тенденцій в фотографії загалом, я вирішив, що було б доречніше сформулювати більш узагальнений перелік штампів та міфів вуличної фотографії.

1. Необхідно бути невидимим

Фотографуючи на вулиці нам зовсім не потрібно ховатись, оскільки ми не робимо нічого такого, чого варто було б соромитись. Нам не потрібно скрадатись, ховаючи камеру чи фотографувати від стегна. Є дуже велика різниця між намаганням вплинути на сюжет, який ми фотографуємо, та спробою «не спалитись». Коли ви намагаєтесь приховати факт фотографування, люди, помічаючи це, думають, що ви задумали щось підступне, непристойне або й небезпечне для оточуючих, включаючи і тих, кому ми потім ці знімки показуємо. Аби не справляти такого прикрого враження, необхідно змінити свій стиль зйомки на вулиці, демонструючи оточуючим, що ви є частиною цієї реальності, і просто її документуєте.

Я все ще намагаюсь роботи фотографії, не втручаючись в сюжет, даючи глядачам можливість відчути себе німим свідком тих же подій. Відколи я усвідомив, що фотографії не повинні розповідати глядачу про мене, я вже не намагаюсь залишатись осторонь тих подій, які фотографую, а навпаки зливаюсь з ними.

2. Фотографія на вулиці вимагає відваги

Очевидно, що відомий вислів Роберта Капа «Якщо ваші фото не надто вдалі, значить ви не достатньо близько підійшли» безбожно перекручується і трактується зовсім неправильно.

Вулична фотографія не повинна перетворюватись на змагання відчайдух, що ставлять собі за мету сфотографувати перехожого якомога ближче. Навіть не беручи до уваги факт неповаги до об’єкту зйомки, результатом такого підходу стають знімки позбавлені сюжету та невимушених емоцій. Такі фотографії розповідають глядачу радше про самого фотографа та про викликану ним у перехожих реакцію, аніж власне про сам сюжет.
Насправді Роберт Капа говорив про те, що знімок необхідно робити достатньо близько, аби створити ефект присутності для глядача, не втручаючись при цьому в сюжет і природність ситуації. Коли фотограф підбирається занадто близько, рамкою кадру відсікається важлива інформація, руйнуючи у глядачів відчуття безпосередньої участі в подіях.

3. Фотографуючи для когось

Інтернет дав суттєвий поштовх для популяризації вуличної фотографії, дозволивши спілкуватись фотографам з усього світу. Проте, саме це і породило найбільше штампів у фотографії. Люди з якоюсь відчайдушною наполегливістю прагнуть аби їх роботи прийняли у відповідні фотогрупи, особливо у групи з жорстким відбором. Складається таке враження, наче прийняття в подібну групу дає прово фотографії на існування. Але, фокусуючись на прагненні задовольнити вимоги тієї чи іншої групи, ми зрештою скочуємось до необхідності відповідати певному набору правил або певному стилю, уподобаного невеликою групкою суддів чи кураторів.

Це все одно, що відправити свого домашнього улюбленця на собачу виставку, або відправити ваш улюблений сорт яблук на виставку сільськогосподарської продукції, аби переконатись що вони подобаються суддям та відповідають ряду штучно встановлених норм та стандартів. Насамкінець ви починаєте сліпо копіювати чужий стиль замість того, аби зосередитись на пошуках власного.

4. Беззмістовні фотографії.

На жаль, активне спілкування фотографів в інтернеті призвело до формування ще одного негативного аспекту — перенасиченість зображеннями. Проглядаючи сторінки тематичних груп на flickr, 500px, або інших фотосайтах кидається в очі величезна кількість фотографій з непродуманою композицією, прозаїчними і нецікавими сюжетами за участю випадкових перехожих без будь-якого змісту чи емоційної цінності. І рівняючись на такий тип фотографій решта теж починають робити беззмістовні знімки.

5. Уникання штампів.

Найпотужніше кліше, що побутує в усій вуличній фотографії, це свідоме намагання уникати штампів. Хоча насправді, якісно відтворити якийсь «стандарт» не так вже й просто. Натомість необхідно поставити собі за мету зафіксувати заїжджену ситуацію таким чином, аби перевершити всі попередні спроби і подати, здавалося б, банальний сюжет у незвичній формі.

Я не вважаю, що необхідно свідомо уникати штампів під час фотографування на вулиці; якщо щось привернуло вашу увагу — фотографуйте не вагаючись. Високий стандарт ваших робіт залежатиме швидше від стадії відбору знімків, які ви збираєтесь продемонструвати глядачам, вибираючи лише ті, що вирізнятимуть ваші роботи з поміж загальної маси робіт з подібним сюжетом.