Фотографія Нє ходітє дєті ... гулять(с) / Роман Михайлюк / photographers.ua

Boguslav Liskovich 10 травня '13, 7:06 0

Містично. Навідь страшнувато. Подобається. Виб з папоротником " попрацювали"під Івана -Купала.

Роман Михайлюк 10 травня '13, 7:20 +1

це не навіть страшнувато, а таки дуже страшнувато. Гулять поміж старих буків в місячнім сяйві- так і хочеться оглянутися, погляди спину сверлять..

Они стояли как зачарованные. Вихрь словно выдохся. Листья обвисли на смирных ветвях. Снова послышалась та же песня, и вдруг из камышей вынырнула затрепанная шляпа с длинным синим пером за лентой тульи. Вместе со шляпой явился и человек, а может, и не человек, ростом хоть поменьше Громадины, но шагал втройне: его желтые башмаки на толстых ногах загребали листву, будто бычьи копыта. На нем был синий кафтан, и длинная курчавая густая борода заслоняла середину кафтана; лицо - красное, как наливное яблоко, изрезанное смеховыми морщинками. В руке у него был большой лист-поднос, а в нем плавали кувшинки.
- Помогите! - кинулись навстречу ему Фродо и Сэм.
- Ну? Ну! Легче там! Для чего кричать-то! - отозвался незнакомец, протянув руку перед собой, и они остановились как вкопанные. - Вы куда несетесь так? Мигом отвечайте! Я - Том Бомбадил, здешних мест хозяин. Кто посмел обидеть вас, этаких козявок?
- Мои друзья попались! Вяз! - еле переводя дыхание, выкрикнул Фродо.
- Понимаете ли, сударь, их во сне сцапали, вяз их схватил и не отпускает! - объяснил Сэм.
- Безобразит Старый Вяз? Только и всего-то? - вскричал Том Бомбадил, весело подпрыгнув. - Я ему спою сейчас - закую в дремоту. Листья с веток от- пою - будет знать, разбойник! Зимней стужей напою - заморожу корни!
Он бережно поставил на траву поднос с кувшинками и подскочил к дереву, туда, где торчали одни только ноги Мерри. Том приложил губы к трещине и тихо пропел что-то непонятное. Мерри радостно взбрыкнул ногами, но вяз не дрогнул. Том отпрянул, обломал низкую тяжелую ветку и хлестнул по стволу.
- Эй! Ты! Старый Вяз! Слушай Бомбадила! - приказал он. - Пей земные соки всласть, набирайся силы. А потом - засыпай: ты уже весь желтый. Выпускай малышат! Хват какой нашелся!
Он схватил Мерри за ноги и мигом вытащил его из раздавшейся трещины.
.

Роман Михайлюк 10 травня '13, 7:20 +1

Потом, тяжко скрипя, разверзлась другая трещина, и оттуда вылетел Пин, словно ему дали пинка. Со злобным старческим скрежетом сомкнулись оба провала, дрожь пробежала по дереву, и все стихло.
- Спасибо вам! - сказали хоббиты в четыре голоса.
Том расхохотался.
- Ну а вы, малышня, зайцы-непоседы, - сказал он, - отдохните у меня, накормлю как следует. Все вопросы - на потом: солнце приугасло, да и Золотинка ждет - видно, заждалась нас. На столе - хлеб и мед, молоко и масло... Ну-ка, малыши, - бегом! Том проголодался!
Он поднял свои кувшинки, махнул рукой, приглашая за собою, и вприпрыжку умчался по восточной тропе, во весь голос распевая что-то совсем уж несуразное. (с) Толкієн

Наталья Алтыпина 10 травня '13, 9:03 +1

фантастическая картинка, буйство цвета и сказочности :) ) )

Роман Михайлюк 10 травня '13, 9:10 0

Перша така, сам не вірю- з цифри, без ніяких плагінів, учудився такий живопис) І сильно не певний, що зможу повторити, отаке от))

Наталья Алтыпина 10 травня '13, 9:11 0

а что же это вас так скрутило, как в водовороте снимали? :))

Роман Михайлюк 10 травня '13, 9:14 +2

Це багатокадровка фішаєм, і одна із зйомочних трансформацій видала отаке. Спершу хотів знести, а рука біля Делетте завмерла)

Лилия Расновская 10 травня '13, 9:39 0

це вам таке сниться під ранок?)
але ж вийшло таки цікаво!)

Роман Михайлюк 10 травня '13, 9:43 0

Перша моя гроза сего травня- через півгодини так вліпило, що я колибку літню прошивало наскрізь водою, дощ летів горионтально.... Трохи є спогадів)

Лилия Расновская 10 травня '13, 10:00 0

ой, не розказуйте, дуже скучила за грозами такими, щоб дух перехоплювало)

Stas_Muhin 10 травня '13, 11:56 0

Это уже на грани фотографии и какого-то другого медиаискусства. Классно!

Роман Михайлюк 10 травня '13, 12:17 0

Постакадемічєскій толкінізм, придумав течію)

Olga Posth 10 травня '13, 15:35 0

Ужос!)Классно получилось!

Анна Голтвянская 10 травня '13, 18:36 0

Классно :)

ася оса 10 травня '13, 19:07 +1

! я в захваті від такого, як воно вийшло?
пригадались казки братів Грім, що читалися в дитинстві з ліхтариком під ковдрою)

Роман Михайлюк 11 травня '13, 0:03 0

Я в тебе був ліхтарик? На три батарейки?))

Роман Михайлюк 11 травня '13, 0:03 0

"І"))

ася оса 11 травня '13, 2:15 0

Да! ) )

Аня 10 травня '13, 19:40 +2

Кому-то с детства нравятся собаки,

Кому-то – скачки, гонки или драки…

Мне нравятся деревья и цветы –

Носители добра и красоты.

Взрастая незаметно и бесшумно,

Они молитвы шепчут ночью лунной

За нас, людей: чтоб мы добрее стали,

Чтоб беспричинно их не убивали –

В угоду прихоти и жадности своей…

Склонив головки, смотрят на людей

Глазами разноцветными – цветы.

Их взгляды так невинны и чисты!

Мне кажется, порою, будто в них

Сокрыты воплощения святых…

Деревья ветви-руки тянут к небу! –

У Бога света просят, а не хлеба,

Людей – мудрее и добрей, – растения

И безграничны их любовь, терпение…

Хотят Планете нашей послужить,

Давая кислород, и просто жить…

Но, падают, стеная и крича, –

Бензопила в руках у палача!

Мелеют реки, родники, криницы,

Но реки леса! – вытекают за границы;

Под цвет листвы – зелёные бумажки

И нет приюта у пичуги и букашки...

* * *

«Жестокий мир и злые времена» –

Мы говорим…Но истина – одна:

Жестокие и злые – только люди,

Все беды и несчастья – их вина…

* * *

Зверь убивает – просто хочет есть,

А человек – сердечность, совесть, честь,

Убив в себе,безвинных убивает,

Взрастив в душонке –

жадность, зависть, месть…

Oleg Zhadan 10 травня '13, 23:39 +1

Йокалемене, та це ж велетенські хижі женьшені, які охороняють чарівні крокуси! Небезпечний репортаж!:)

Роман Михайлюк 10 травня '13, 23:49 +1

Або Мандрагора. Дякую, тепер я втямив, що це мені нагадує))

Andrey Merschiy 10 травня '13, 23:51 0

такого еще не видел, отжигаете, Роман!

Jurek , Galushko 11 травня '13, 1:55 0

"Карколомні перевтілення...." ;)

Роман Михайлюк 11 травня '13, 2:34 0

Настрашив рідних)

Александра Федченко 11 травня '13, 19:47 0

афігенно! я у захваті

Роман Михайлюк 11 травня '13, 19:51 0

приблизно так)

Макс Мисник 12 травня '13, 0:57 0

Вам вже пора видати особистий статус, не фотолюбитель, а фото-художник! Я оце на ваші роботи дивлюсь, особливо останні та не віриться шо то карточки)

Роман Михайлюк 12 травня '13, 2:45 0

дяк) фотохудожнєки з усією їхньою Спілкою сплять і бачать, як мене виперти з свого терраріуму, як їм як шило в ср.ці) В усякому разі, мої фотки вони знесли, прапор їхньому недомодеру до рук... Так що мене статус фотографа ніби влаштовує, хай вони паряться тою фігньою.

Тут такий парадокс- я вважаю, що фотограф може і повинний знімати, як художник, а ті панове на повному серйозі вважають, що при корочці "фотохудожник" можна знімать любе УГ, бо :
1) Плохой фотографіі нє биваєт(с)
2) Крітіковать нєльзя, надо только хваліть.(с)

Такі наші справи)

photographers.ua, 2024 Всі фотографії є власністю їх авторів.		Електронна скринька: webmaster@photographers.ua
Русский English Facebook	Стрічка Галерея Коментарі	Рейтинги Топ користувачів Топ фотографій Картина дня Фотоконкурси	Інформація День з фотограферс Про проект Правила сайту Новини сайту Події	Послуги Реклама на сайті Розміщення Майстер-класи

Нє ходітє дєті ... гулять(с)

Не все так просто з нічними крокусами.

Про фото

Вибір редакції