Ірина Кулікова - Коментарі - сторінка 3 / photographers.ua

	+1 Ірина Кулікова: Це не "Бабине літо", це "Літо в казковому світі") 5 жовтня, 1:29
	0 Ірина Кулікова: Приємна робота. 5 жовтня, 1:26
	0 Ірина Кулікова: Якщо спробувати більше світла тут? 5 жовтня, 1:25
	+1 Ірина Кулікова: Це високе мистецтво! 5 жовтня, 1:18
	0 Ірина Кулікова: Дуже гарно, Оксанко! 5 жовтня, 1:18
	0 Ірина Кулікова: Чудовий :) 5 жовтня, 1:17
	+1 Ірина Кулікова: "Портовенере (Porto Venere) — це одне з найчарівніших, мальовничих та романтичних містечок на узбережжі Лігурії в Італії. Воно розташоване на краєчку скелястого мису, який утворює західний кордон красивої Затоки Поетів (Golfo dei Poeti). Хоча Портовенере офіційно не входить до складу відомого національного парку Чінкве-Терре, воно нічим не поступається йому за красою і разом із сусідніми островами внесене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО." 3127 мешканців :) "За найвідомішою легендою, назва міста походить від римського «Portus Veneris» (Порт Венери). Кажуть, що саме в тутешніх прозорих бірюзових водах із морської піни народилася богиня кохання Венера, а на самому краєчку скелі колись височів присвячений їй язичницький храм. Згодом, за часів середньовіччя, місто перетворилося на важливий форпост Генуезької республіки, яка звела тут могутні укріплення для захисту від пізаців." 5 жовтня, 1:14 +1 Ірина Кулікова: "Цей відомий храм розташований на стрімкому скелястому мисі Бокке прямо над Лігурійським морем. Будівля є видатним зразком генуезької готики, відомим своїм унікальним фасадом із білих та чорних горизонтальних смуг. Храм звели у XI столітті на місці ще давнішої ранньохристиянської каплиці V століття, яка, за переказами, була побудована на руїнах язичницького храму Венери." 5 жовтня, 1:13
	+1 Ірина Кулікова: І смачно (ви'на) 4 жовтня, 12:51 +1 Ірина Кулікова: "Головним скарбом цих терас є Шаккетра (Sciacchetrà) — елітне, рідкісне та дуже дороге солодке пасито (вино з підв'яленого винограду). — від трьох років. Оскільки обсяги виробництва крихітні, маленька пляшечка Шаккетра є справжнім гастрономічним золотом Лігурії." 4 жовтня, 2:12 +1 Ірина Кулікова: "Через екстремальний ухил схилів використання будь-якої важкої сільськогосподарської техніки тут неможливе. Догляд за лозою та збір врожаю здійснюються виключно вручну. Для полегшення транспортування важких кошиків із виноградом вгору і вниз по схилах винороби використовують унікальні монорейкові мініпотяги (зубчасті рейки та маленькі візки)." Лози ростуть під палючим італійським сонцем, вбираючи солоні морські бризи та мінерали зі скелястого ґрунту, що надає місцевому сухому білому вину Cinque Terre DOC неповторного свіжого смаку." 4 жовтня, 2:11 +1 Ірина Кулікова: "Селище, засноване ще в XI столітті, буквально «втиснуте» у вузьку ущелину вздовж колишнього русла річки Rivus Maior (сьогодні вона захована під головною вулицею Via Colombo). Особливістю архітектури є різнокольорові будинки-вежі (case-torri). Вони притиснуті один до одного й мають по 3–4 поверхи. Цікаво, що більшість таких будівель мають два входи: один з боку фасаду, а інший — ззаду, на рівні верхньої вулиці. Колись такий дизайн допомагав місцевим жителям швидко тікати у разі раптового нападу сарацинських піратів." "Круті зелені схили, що височіють прямо над будинками на фото, — це унікальні терасові виноградники, які є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Місцеве виноробство офіційно називають «героїчним» (viticoltura eroica) через неймовірно складні умови праці." 4 жовтня, 2:09
	+1 Ірина Кулікова: Натяк на чаклунство) 2 жовтня, 22:35
	+1 Ірина Кулікова: "• У середземноморській та особливо в італійській (венеціанській) кухні м'ясо цього краба вважається вишуканим делікатесом. За своїм ніжним смаком воно часто конкурує з омарами. • Традиційна місцева страва — Granseola alla veneziana. М'ясо краба відварюють, ретельно дістають із панцира, заправляють якісною оливковою олією, лимонним соком, сіллю, перцем та петрушкою, а потім подають назад у добре вичищеному панцирі, що слугує природною піалою. Також це м'ясо часто стає основою для розкішних соусів до пасти (наприклад, тальоліні або лінгвіне)." 2 жовтня, 21:08 +1 Ірина Кулікова: А ось ШІ здав мене з потрохами)) : "У природному середовищі грансеола є майстром камуфляжу. Він збирає з дна водорості, мох та шматочки губок і буквально «насаджує» їх собі на панцир. Через це під водою краб стає майже непомітним, зливаючись з оброслим камінням. На фото, найімовірніше, зафіксовано порожній панцир (що залишився після линьки або загибелі краба), який приплив викинув на піщаний берег." Краб, справді, був вже неживий, я його відмила, зібрала всі залишені частини, зібрала і зробила фото) Всередині ще були куски м'яса: білого, гарно пахло, свіженький.. Хто його їв.. Не знаю, чи могли то зробити мартини.. 2 жовтня, 21:05 +1 Ірина Кулікова: Європейський краб-павук (наукова назва — Maja squinado), який в Італії, зокрема у Венеціанській лагуні, широко відомий під місцевою назвою грансеола ( granceola або grancevola). 2 жовтня, 21:02
	0 Ірина Кулікова: Драма! 2 жовтня, 0:25
	+1 Ірина Кулікова: А ось військові 1 жовтня, 23:47 +3 Ірина Кулікова: Так, класика. Дякую. Ось ще: 1 жовтня, 23:29 +1 Ірина Кулікова: Дякую, панове! 1 жовтня, 21:53

photographers.ua, 2026 Всі фотографії є власністю їх авторів.		Електронна скринька: webmaster@photographers.ua
Русский English Facebook	Стрічка Галерея Коментарі	Рейтинги Топ користувачів Топ фотографій Картина дня Фотоконкурси	Інформація День з фотограферс Про проект Правила сайту Новини сайту Події	Послуги Реклама на сайті Розміщення Майстер-класи