КРАТНІСТЬ ФІЛЬТРІВ

Багатьом з вас, думається, потрапляли на очі, або й до рук, такі собі кольорові скельця в металевих оправах, на ребрі яких нанесено буквенно-цифрові коди) Тобто світлофільтри для фотозйомки. Такі світлофільтри радянського зразка у величезній кількості продаються в інтернеті, а за великого бажання їх можна за символічну суму придбати на місцевій фотобарахолці. Старі кольорові світлофільтри призначались в першу чергу для фотозйомки на чорно-білу плівку.

Окрім того, що світлофільтри відрізняються за кольором, вони також відрізняються за густиною того чи іншого кольору. Для прикладу, вам можуть зустрітись фільтри Ж-1,4х (світло жовтий) та Ж-2х (жовтий середньої густини).

Про корисність фотофільтрів різних кольорів та відтінків в ході зйомки на чб плівку можна говорити довго і бажано з наведенням конкретних прикладів. В даному ж топіку я хотів би зупинитись на темі, яка і для мене досить довгий час залишалась відкритою. А саме про кратність світлофільтрів.

Оскільки будь-який навіть найсвітлішого відтінку світлофільтр затримує частину світла, що мало б потрапити на плівку, використання світлофільтрів вимагає збільшення експозиції, чи то шляхом збільшення витримки, чи то за допомогою збільшення діафрагми.

НА СКІЛЬКИ саме ЗБІЛЬШУВАТИ ЕКСПОЗИЦІЮ, використовуючи той чи інших світлофільтр, нам говорять позначки на оправі світлофільтрів.

МАРКУВАННЯ на найбільш поширених радянських світлофільтрах з тих, що потрапляли мені до рук:
Ж-1.4х — (світло жовтий) — він же ЖС-12
Ж-2х — (жовтий середньої густини) він же ЖС-17
ЖЗ-1,4х — (світло жовто-зелений)
ЖЗ-2х — (жовто-зелений середньої густини)
Г-1.4х — (світло блакитний)
О-2,8 х — (оранжевий)
К-8 х — (темно червоний)
Н-4 х — (нейтральний темний)

Звичайно в цьому списку перераховано далеко не всі фільтри, які можуть вам зустрітись , але це не важливо, оскільки головне навчитись розуміти ці позначки, незалежно від типу та виробника фільтрів.

ЛІТЕРИ в маркуванні фільтрів означають колір, який на сучасних світлофільтрах позначається латинськими буквами.
А ось ЧИСЛА інформують нас про кратність фільтра. Тобто показують, на скільки потрібно збільшити експозицію при використанні такого фільтра.

Почнемо з найпростішого. Кратність фільтра Ж-2х дорівнює 2, тобто, одягаючи цей світлофільтр на об’єктив, експозицію необхідно збільшити рівно в 2 рази, в порівнянні з показниками експонометра, отриманими без фільтра. Або,кажучи іншими словами, експозицію треба збільшити на 1 стоп. Як ми знаємо, це можна зробити шляхом збільшення на один стоп витримки, або діафрагми.

Фільтр Н-4х вимагатиме збільшити експозицію рівно в 4 рази, тобто на 2 стопи. Тут вже більше варіантів, як цього досягти:
а) збільшити витримку на 2 стопа
б) відкрити на 2 стопи діафрагму
в) збільшити витримку на 1 стоп, і одночасно на 1 стоп відкрити діафрагму.

Фільтр К-8х вимагатиме збільшення експозиції в 8 разів, тобто на 3 стопи.
В принципі з фільтрами, кратність яких в свою чергу кратна 2 все просто.
Значно складніше розібратись з фільтрами, що мають кратність 3 х, 1.5 х, 1.4х, або 2.8х.

У випадку з фільтром Г-1.4 х експозицію необхідно збільшити в 1.4 рази. Стандартний набір витримок більшості мануальних фотоапаратів нам тут нічим не допоможе, оскільки кожна наступна витримка рівно вдвічі довша за попередню. Отже, коригувати експозицію під такий фільтр ми можемо лише збільшивши діафрагму. Множення значення діафрагми на кратність фільтра ні до чого хорошого не приведе, оскільки ці значення вже є часткою співвідношення фокусної відстані об’єктиву до діаметру отвору діафрагми. Коротше, не важко й заплутатись з такою тригонометрією)

Тому наводжу знайдений у книзі Рекса Хеймена «Filters» зручний ГРАФІК відповідності КРАТНОСТІ ФІЛЬТРА та необхідної для такого фільтра зміни значення діафрагми.

По вертикалі (на осі ординат) в графіку наведена шкала кратності світлофільтрів, а по горизонталі (на осі абсцис) показано на скільки ступенів (стопів) необхідно збільшити значення діафрагми (та й загалом експозиції), використовуючи той чи інший фільтр.
Кожен стоп (ступень) діафрагми поділено навпіл позначкою 1/2 стопа. Також я додатково наніс на перших двох ступенях поділки 1/3 та 2/3 стопу, оскільки, приміром, на моєму об’єктиві Гелиос-81Н між основними значеннями шкали діафрагми так само присутні 2 проміжні позиції, що дозволяє більш точно встановлювати експозицію.

На збільшеному фрагменті графіку показано визначення зміни експозиції при використанні фільтрів Г-1.4 х та О-2.8 х.

У випадку використання ОДНОЧАСНО ДЕКІЛЬКОХ СВІТЛОФІЛЬТРІВ, кратність цих світлофільтрів перемножується, отримуючи таким чином загальну кратність цих фільтрів.

Наприклад: фільтр Н-4х + фільтр К-8х. Загальна кратність: 4×8=32. Дивимось графік — експозицію необхідно збільшити на 5 стопів. Можна вирахувати кратність такої групи фільтрів і простіше. Подумайте як.(?)

І насамкінець, побутує думка, що ВЛАСНИКИ TTL-КАМЕР (тобто камер з експозаміром через об’єктив) можуть не паритись всіма вищевикладеними алгоритмами. Одягнув фільтр на об’єктив, і вбудований експонометр зробить замір з урахуванням фільтра. Хоча я особисто не довіряю таким замірам, оскільки спектральна чутливість експонометра відрізняється від спектральної чутливості поширених сьогодні панхроматичних плівок. У вже згаданій книзі «Filters» Рекс Хеймен зокрема зазначав, що, як правило, фотоелементи експонометрів до червоного спектру більш чутливі, ніж до синього. В результаті експонометр може показати меншу кратність жовтих, оранжевих і червоних фільтрів, ніж насправді необхідно для плівки, спектральна чутливість якої все ж дещо вища в синьому спектрі, ніж в червоному.

При бажанні, звісно, коректність заміру ттл-камери легко перевірити, порівнявши показники експозаміру з та без фільтра, і побачити, чи відповідає різниця замірів експонометра кратності такого фільтра.

Не зайвим також було б зазначити, що кратність одного й того ж фільтра може змінюватись відповідно до зміни якості світла (його спектрального складу). Наприклад використання жовтого фільтру в похмуру погоду може вимагати більшої кратності, ніж вказано на його оправі, оскільки кратність розраховується виробниками з огляду на використання таких фільтрів в умовах світла, наближеного за своїми спектральним складом до «денного» (сонячна погода зі змінною хмарністю в період між 11-00 до 16-00 літнього дня). Але також варто памятати, що надто велика поправка експозиції в сторону її збільшення знижує (або й взагалі нівелює) ефект від використання того чи іншого фільтра.