Відтінки Венеції

Фотографія Відтінки Венеції / Ірина Кулікова / photographers.ua
кадрувати фотографію золотий перетин фотографії відтінки сірого повноекранний режим
Посилання:
Фотографія:

http://vsviti.com.ua/places/city/11964

  • Ірина Кулікова
    у фокусі
  • Про фото

     
    Рейтинг: +123.98  
    Оцінка фотографії: +122.5
    Переглядів: 149 / 519
    Завантажено: 3 вересня '18, 17:47  
    Категорія: Місто, архітектура
    Теги: Venezia, Венеція, вулички
    Переглянути: альбом Венеція

    Exif

    ПЗ: ACDSee Ultimate 2018
    Голоси
    10 коментарів
    • Ірина Кулікова
      у фокусі
      Ірина Кулікова 3 вересня '18, 17:49 +2
      Венеція
      Крізь монотонність днів й гримаси долі –
      як світла усмішка Святих Небес –
      Венеція! Збулося. Ми – в гондолі,
      а навкруги – вода й клондайк чудес.

      Монументальність, плекана віками,
      в громадді стін, що виросли з води.
      Адріатичне море лиже камінь,
      який лишив для хвиль тісні ходи

      між островами*. Плетиво каналів
      і кілька сотень арочних містків,
      що манять нас у глибину кварталів
      з чарівних чи й обдертих закутків.

      У прохолоду древнього собору,
      де Богу сповідається орга́н.
      Аж мліло серце від бельканто хору,
      вмивав слізьми емоцій ураган.

      Нам посміхалась білопінна хмарка,
      вслухаючись в нестримні голоси
      захоплень від базиліки Сан-Марка –
      творіння неповторної краси,

      від граціозності палацу дожів**,
      дзвінниці (в ній згубив маяк свій слід)...
      Любили жити в розкоші вельможі,
      але ж лишили скарб на сотні літ.

      Тут під відкритим небом – ресторани,
      врочисто-білосніжний інтер'єр.
      Чекають на смаколики баклани.
      За ними стежить строго камер'єр*.

      А ми уже в музичному полоні:
      у чорних фраках, вправно грав квінтет
      "Адажіо" Вівальді, Альбіоні*
      й мелодії із опер, оперет.

      О неповторна атмосфера свята!
      А як її довершував мускат!
      ... Тяжкий контраст – земля моя, розп'ята,
      яку плюндрує споконвічний кат...

      Прости мене, Вкраїнонько кохана!
      Ми ще з Тобою вип'єм полину,
      оплачемо всі втрати, болі, рани...
      Дозволь на час забути про війну.

      /Свтітлана Моринець/
    • Антоніна Вознюк
      Антоніна Вознюк 3 вересня '18, 17:59 +1
      Затишне фото і прекрасний вірш)
    • Ірина Кулікова
      у фокусі
      Ірина Кулікова 3 вересня '18, 18:02 0
      Дякую, Антоніно :)
    • Nata
      Nata 3 вересня '18, 19:05 +1
      Іро, ДУЖе подобається КОЖНЕ фото з цього колажу.
    • Nata
      Nata 3 вересня '18, 19:20 +1
      Особливо цікаві лівий і правий кадри.
    • Ірина Кулікова
      у фокусі
      Ірина Кулікова 3 вересня '18, 19:41 0
      Середній - зв'язуючий :) Оті напівкурглі стіни робили вуличку ще більш вузькою, ніж, якщо б стіна була рівною.
    • Игорь Говорин
      Игорь Говорин 3 вересня '18, 21:28 +1
      Такие узкие улочки как будто специально для Вашей фигурки сделаны! Видать древние венецианцы и венецианки отличались стройностью! (Шучу!)
    • Ірина Кулікова
      у фокусі
      Ірина Кулікова 3 вересня '18, 23:36 0
      Та якось там з будь якими фігурами проходять)) Дякую, Ігорю, що завітали)
    • Павлюк Александр
      Павлюк Александр 4 вересня '18, 18:44 0
      Интересно...
    • Ірина Кулікова
      у фокусі
      Ірина Кулікова 4 вересня '18, 19:01 0
      Дякую
    • Увійдіть в систему, щоб мати можливість коментувати та голосувати.

    Вибір редакції