Двое в мягком небесном свете

Фотографія Двое в мягком небесном свете / HELLEN / photographers.ua
кадрувати фотографію золотий перетин фотографії відтінки сірого повноекранний режим
Посилання:
Фотографія:

ОТКРЫВАЕМО

  • HELLEN
    Фотограф
  • Про фото

     
    Рейтинг: +183.00  
    Оцінка фотографії: +181.0
    Переглядів: 218 / 596
    Завантажено: 28 червня '14, 11:45  
    Категорія: Пейзаж
    Переглянути: альбом Этот свет и цвет

    Exif

    Виробник: Panasonic
    Модель: DMC-TZ30
    Витримка: 1/80
    Діафрагма: 3.3
    Швидкість ISO: 160
    Фокусна відстань: 4.3
    ПЗ: Adobe Photoshop CS3 Windows
    Голоси
    11 коментарів
    • Олександр Ігнатьєв
      Олександр Ігнатьєв 28 червня '14, 11:59 0
      Понравилось!
    • HELLEN
      HELLEN 28 червня '14, 12:16 0
      Рада этому и благодарна, Александр! :)
    • Загороднюк Юрий
      Загороднюк Юрий 28 червня '14, 12:35 0
      красивые облака!
    • HELLEN
      HELLEN 28 червня '14, 15:49 0
      Это край красивых облаков :) Спасибо, Юрий!
    • Igor Mashtalier
      Igor Mashtalier 28 червня '14, 15:52 0
      Дуже гарне фото!
    • HELLEN
      HELLEN 28 червня '14, 15:54 0
      Дякую! :)
    • Ольга
      Ольга 28 червня '14, 20:36 0
      Красивая работа!
    • HELLEN
      HELLEN 29 червня '14, 10:31 0
      Душевное спасибо, Оля! :)
    • Александр Кондратюк/Сандродед
      Собственно комментировать захотелось названием Работы!
      Чёткое сопровождение!
    • HELLEN
      HELLEN 29 червня '14, 10:32 0
      Название примерно существовало уже при съемке, просто потом более четко перевела его в слова :) Спасибо большое, Александр!
    • HELLEN
      HELLEN 14 серпня '14, 23:08 +1
      "Щасливиця, я маю трохи неба
      і дві сосни в туманному вікні.
      А вже здавалось, що живого нерва,
      живого нерва не було в мені.

      Уже душа не знала, де цей берег,
      уже втомилась від усіх кормиг.
      У громі дня, в оркестрах децибелів
      ми вже були, як хор глухонімих.

      І раптом, - боже! - після того чаду
      і тарапати, рівної нулю, -
      я чую дощ. Він тихо плаче правду,
      що я когось далекого люблю.

      І чую тишу. І співають птиці.
      Приходять люди гарні і незлі.
      В пахучій хмарі дощової глиці
      стоїть туман, як небо на землі.

      Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
      навшпиньках ходять сутінки і сни.
      Весна підніме келихи тюльпанів, -
      за небо вип'ю і за дві сосни!"

      (Лина Костенко)
    • Увійдіть в систему, щоб мати можливість коментувати та голосувати.

    Вибір редакції