Стрічка
Галерея
+60
Топ
ТОП 100 фотографів
ТОП 100 фотографій
Картина дня
Ще
Про проект
День з фотограферс
Коментарі
Pro
Вхід
Реєстрація
Юрій Максименко
Київ
1,1
млн
Рейтинг
87,0
тис.
Перегляди
146 В обраних
Написати листа
Профіль
Фотографії
7106
Блог
0
Обрані
106
Коментарі
7430
Сортувати
датою
популярністю
участі в зйомці
Альбоми
Всі
Тіроль
Осінні Карпати
Дії
Море
Альпи
Марокко
Норвей
Будівлі і споруди
Зима в Карпатах
Перу і плачу
Cyprus
Очима дитини
Предмети
Звірі
Люди
Подорожі
Арарат.
Природа
Гори
Карпати
Кавказ
Гімалаї
Монблан
Немрут
Категорії
Всі
Пейзаж
6510
Макро
118
Портрет
10
Подорож
14
Жанр
65
Тварини
95
Місто, архітектура
242
Різне
7
Гламур
25
Графіка
1
Дитячий світ
2
Натюрморт
1
Моделі
1
Репортаж
6
Підводний світ
2
Спорт
2
Ню
2
Головна
›
Професійний фотограф
›
Юрій Максименко
›
41 хв тому
+23
Гори завмерли і чекають, хмари - пропливають, дерева - проізростають, камені - лежать.
вчора, 20:09
5
+118
Життя пропливає над безлюдною Боржавою у вигляді величезних білих кучугур пари. А одна зачепилася.
2 лютого
3
+94
Небриті і неголені...
31 січня
2
+106
Весна іде - красу везе, і тій красі - радіє все.
30 січня
2
+108
Коли рибалки час настаЄ, люде чомусь радіють, а потім зітхають - кожен про щось своЄ.
30 січня
3
+139
Вітер віє, вітер віє, серце плаче, серце мліє. Вітер віє - повіває, з Чорногори сніг, хмарИ здуває.
28 січня
2
+90
І біжить тонкою стрічков дорога до твого села,- трета хата від моста, моя адреса дуже проста.
27 січня
1
+102
Буває - і погода похмура, і дощик обридає, а на душі радість: жовтень опадає і стелиться під ноги.
26 січня
1
+133
Коли весняний млосний ранок настає, люде чомусь радіють, а потім зітхають - кожен про щось своє.
25 січня
5
+107
На обрії - Атлаські гори, а за спиною - окіян.
24 січня
4
+149
Коли проміннячко рябе над млосним імлистим серпанком надвечірняцьким настає, люде чомусь радіють...
23 січня
2
+116
Сонце заходить, гори й хмари то темніють, то - пломеніють.
21 січня
4
+131
Вечір прийшов, спокій - запанував скрозь. Камені полежать - та й покотяться вниз через пару століть
21 січня
3
+94
Вітер віє, вітер віє, серце плаче, серце мліє, - на підходах до гори Монблан вітер здував з ніг був
20 січня
3
+116
І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.
19 січня
2
+115
Світає, край неба палає. А там десь за горами, де сонечко сяє, там моя голубка з жалю завмирає.
19 січня
3
+97
Зароджується життя серед холодних бризьок: сніги тануть, - вода біжить, піниться, блищить.
18 січня
2
+100
Сяючий шлях повз самотнього дуба часу - до сонця лежить посеред жовтня в передмісті столиці.
17 січня
1
+119
Снігу, свіжого снігу, зранку буває так багато, що гілля гнеться, аж до кучугур тулиться.
16 січня
5
+134
Вечір опускається, стежка лежить і біжить: або вниз - до людей, або вгору - до вершин.
16 січня
7
+131
Ялинки завмерли на морозі, а поміж білих снігів бродять цятки в темних згадках - світла з небес.
15 січня
1
+110
Коли на небі хмар стає предостатньо - на землі може бути неперЕливки.
12 січня
3
+140
Сонце низенько, вечір Близниценько, спішу до тебе, моє серденько.
11 січня
4
+142
Вранішнє проміння буває нестерпно сліпучим – на снігу.
← Ctrl
Попередня
Наступна
Ctrl →
Страницы:
1
2
3
4
5
6
...
← Попередня
Наступна →
Вхід на сайт
Реєстрація
→
Увійти
або
Увійти через Facebook
Увійти через Google
Нагадати пароль
Активація акаунту