Стрічка
Галерея
+55
Топ
ТОП 100 фотографів
ТОП 100 фотографій
Картина дня
Ще
Про проект
День з фотограферс
Коментарі
Pro
Вхід
Реєстрація
Гнипа Людмила
Полтава
12,1
тис.
Рейтинг
2,4
тис.
Перегляди
9 В обраних
Написати листа
Профіль
Фотографії
200
Блог
0
Обрані
8
Коментарі
835
Головна
›
Фотограф
›
Гнипа Людмила
›
Коментарі
›
0
Гнипа Людмила:
Захотілось більшого контрасту, інколи емоції беруть своє!
27 вересня '15, 23:29
0
Гнипа Людмила:
Щиро дякую!
27 вересня '15, 15:42
0
Гнипа Людмила:
«Мені однаково, чи буду…»
(В «Казематі»)
Тарас Шевченко
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: – Молись,
Молися, сину, за Вкраїну
Його замучили колись. –
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
1847
25 вересня '15, 21:14
0
Гнипа Людмила:
Гарна напевно була прогулянка :)
24 вересня '15, 20:56
0
Гнипа Людмила:
Дякую!Нехай спогади про теплу осінь зігрівають вас навіть взимку!
24 вересня '15, 8:32
0
Гнипа Людмила:
Дякую Тетяно! Теплої осені!
24 вересня '15, 8:22
0
Гнипа Людмила:
Осінь
Іще разок, іще мазок
І небо стало без зірок!
Яка глибінь — небесна синь,
Як маєш крила, — линь!
Лети увись і подивись,
Яка краса чарівна скрізь!
А скільки гам і тут і там
Намалювала осінь нам!
Чарівний світ, а скільки квіт
Веселкою палахкотить!
На землю вниз під вітру свист
Кружляє жовтий лист.
Чудесна мить — листок летить,
Все під ногами шурхотить.
Ти подивись і посміхнись,
По цій красі пройдись!
Листочків шум, осінній сум.
В душі осіло стільки дум!
Тепло квіткам, любов серцям
Дарує осінь нам.
Іще мазок, іще разок —
На небо хтось сипнув зірок.
Ти подивись і не барись,
Лети до них увись!
Надія Красоткіна
24 вересня '15, 0:04
0
Гнипа Людмила:
Академічно гарно!
22 вересня '15, 18:31
0
Гнипа Людмила:
КАТЯ КАРЦЕР.
"НОВЕ ПОКОЛІННЯ"
Наші мрії роблять харакірі.
Наші долі їдуть автостопом.
Ми не потребуєм честі й віри,
Бо серця ховаються в окопах.
Ви про нас говорите удосталь:
Ми, мабуть, по-своєму прекрасні..
Неймовірні, геніальні просто!..
Але й жалюгідні одночасно.
Міряєм кохання у валюті,
Щастя ми вимірюємо в дозах.
"Безсоромні та байдужі люди"..
Ми ні "за", ні "проти", ми десь "поза".
Ми морально вже неандертальці.
Ми сучасності своєї діти.
В нас іще припасене шампанське
На випадок свята - кінця світу.
Ми позбудемось свого коріння.
Інші тут не виживуть. "Ой леле!.."
Тільки ми. Майбутнє покоління -
Зле, різнооднакове, веселе.
22 вересня '15, 10:39
0
Гнипа Людмила:
Дякую! ПУХ-ПУХ :)
21 вересня '15, 15:39
+1
Гнипа Людмила:
Дякую! Назва зовсім не кумедна, а дуже гарна! Я поки їх нарвала, аж заморилася:), що не візьму, а стебла вже лисі, дуже ніжна рослина, тому видно і назва така. Треба запам'ятати!
21 вересня '15, 0:08
0
Гнипа Людмила:
Назви рослини не знаю, але дуже схоже на кульбабу, але не вона...Можливо ви знаєте?
20 вересня '15, 23:38
0
Гнипа Людмила:
Душевне фото!
21 вересня '15, 9:55
+1
Гнипа Людмила:
Нажаль, ці рядки, написала не я, але стараюся також писати, коли приходить натхнення. Стараюся встигнути все, але чомусь ніяк не встигаю :)
18 вересня '15, 23:50
+2
Гнипа Людмила:
Дякую!Дуже приємно читати ваш відгук! Матиму на увазі вашу пропозицію! Для вас іще варіант, довго вирішувала який виставити, але переміг не він:)
18 вересня '15, 23:36
+1
Гнипа Людмила:
Осінь різна
Ах, осінь, осінь! Ти така чарівна,
Мінлива, кольорова й запашна…
Чудова, неповторна, як царівна.
В тобі є чари, казка й дивина…
Буваєш тепла , лагідна, привітна,
Ще й позолота в сонці виграє.
То дуже ніжна, світла і тендітна…
Принад у тебе так багато є.
Задзвонять срібні струни-павутини,
Проникнуть в саму серця глибину.
І зазвучать нараз в небесній сині,
Й позбавлять душу спокою і сну…
Напоять світлом, радістю, красою,
Заграє щастя барвами всіма.
Любов’ю обдарують осяйною,
І щастя в світі більшого нема…
Та все проходить і тепло минає,
Краса осіння швидко теж мине.
А листя облетить, пообпадає.
А небо стане сіре і сумне…
Це також осінь, але вже з дощами,
Без золота, оголене гілля…
І небо буде плакати над нами,
І рідко сонце вигляне здаля.
18 вересня '15, 23:30
+1
Гнипа Людмила:
Дякую за настрій отриманий від фото!
17 вересня '15, 23:21
0
Гнипа Людмила:
Дякую за увагу! Чомусь такий настрій чорний навіяло! Можливо ви праві, не варто все чорнити:)
17 вересня '15, 23:17
0
Гнипа Людмила:
Три періоди життя за одну мить...
17 вересня '15, 23:14
0
Гнипа Людмила:
Дякую Ксю! Дуже приємно!
17 вересня '15, 22:03
← Ctrl
Попередня
Наступна
Ctrl →
Страницы:
...
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
...
← Попередня
Наступна →
Вхід на сайт
Реєстрація
→
Увійти
або
Увійти через Facebook
Увійти через Google
Нагадати пароль
Активація акаунту
Гнипа Людмила