Edward - Коментарі - сторінка 49 / photographers.ua

	0 Edward: Ой очі, очі, очі дівочі... 29 серпня '25, 19:07
	0 Edward: Добрі у вас портрети 29 серпня '25, 18:01
	+1 Edward: Підтримую подружжя ) добра робота. і назва ! 29 серпня '25, 17:33
	0 Edward: Колір робить "всю погоду". якість зображення мабуть тут не головне, але деталі є "смачненькі". Павутиння на цвяхах наче струна, звучить кадр. Добре вийшло. 29 серпня '25, 17:30
	+2 Edward: Природа, її суть і емоції. Вона для нас як маяк, тримай курс на неї і буде все добре. Колір, сила, світло і енергія природи, єдине що нам (людям) несе користь. Все інше "гойдалки" і викликає марні зусилля. 28 серпня '25, 21:37 +2 Edward: Добрий кадр. навіяв на вірші) знайшов таке. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилати і рожевим пір'ям, Лоскотали марево золотим сузір'ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. 28 серпня '25, 21:14
	+1 Edward: Тю, яких? не смішить) всі ми діти, всі вчимось баченню, розумінню і головне правді! творчість домагає висловлюватись і єднає нас, особливо зараз. 28 серпня '25, 21:29 -1 Edward: а в моїх здібностях ?) 28 серпня '25, 21:08 0 Edward: Дякую друже 28 серпня '25, 20:01 +1 Edward: Всі фото мої. Різняця фото тільки даті та обробці. Картина Верещагіна) 28 серпня '25, 20:01 0 Edward: А захотілось так) 28 серпня '25, 18:56 +1 Edward: Святині Лаври Ближні та Давні печери зберігають більше ніж 120 нетлінних мощів. В Києво-Печерській Лаврі зберігаються чудотворні ікони Богородиці «Успіня», «Барська», ікони з частинками мощів ап. Андрія Первозданного, свт. Миколая Чудотворця, вмц. Варвари, вмч. Пантелеймона, прпп. Серафима Садовського, Олександри Дівеєвської, свт. Нікити, затворника Печерського, свт. Феодосія Чернігівського. На території Лаври розташовані колодязі прпп. Антонія та Феодосія Печерських. 28 серпня '25, 18:23 +1 Edward: Дзвіниця 28 серпня '25, 18:13 +3 Edward: Василь Верещагін. «Велика церква Києво-Печерської Лаври» (тобто Свято-Успенський собор) у XIX столітті 28 серпня '25, 18:05 +3 Edward: У XVI столітті Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 000 кріпаків, 2 папірні, 11 цегелень і 6 склоробень, понад 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінні фабрики. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії, також Білорусії. Відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. 28 серпня '25, 18:03 +1 Edward: 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва православних. 28 серпня '25, 18:01 +1 Edward: Дякую 28 серпня '25, 18:01
	+1 Edward: Ой за лісочком сонечко встало, Сива зозуля та й закувала. Ой закувала та й на тополі, Там дівчинонька гуляла в полі. Їхали хлопці в поле орати, Милий спинився та й став питати: – Ой дівчинонько, вишневий цвіте, Кого раненько вийшла зустріти? – Зірвала в полі ромашки білі, Кого чекала, того зустріла. Прийди в садочок до мене, хлопче, Ніхто, крім тебе, стежки не стопче. Ой за лісочком сонечко встало, Сива зозуля та й закувала. Ой закувала в зеленім гіллі, Скоро ми будем в вас на весіллі. 28 серпня '25, 21:20
	0 Edward: Таки радісний) 28 серпня '25, 21:05
	0 Edward: добре) 28 серпня '25, 18:59

photographers.ua, 2026 Всі фотографії є власністю їх авторів.		Електронна скринька: webmaster@photographers.ua
Русский English Facebook	Стрічка Галерея Коментарі	Рейтинги Топ користувачів Топ фотографій Картина дня Фотоконкурси	Інформація День з фотограферс Про проект Правила сайту Новини сайту Події	Послуги Реклама на сайті Розміщення Майстер-класи