Зійшлися якось в герці два окіяна.

Фотографія Зійшлися якось в герці два окіяна. / Юрій Максименко / photographers.ua
кадрувати фотографію золотий перетин фотографії відтінки сірого повноекранний режим
Посилання:
Фотографія:

Розгортається. Берег моря.

  • Юрій Максименко
    Професійний фотограф
  • Про фото

     
    Рейтинг: +183.12  
    Оцінка фотографії: +181.5
    Переглядів: 169 / 432
    Завантажено: 24 квітня '18, 12:58  
    Категорія: Пейзаж
    Теги: берег, море, пісок, хвилі, Дюни
    Переглянути: альбом Марокко
    Голоси
    9 коментарів
    • Павлюк Александр
      Павлюк Александр 24 квітня '18, 12:58 0
      Класс!
    • Михайло Колісник
      Михайло Колісник 24 квітня '18, 13:12 0
      Добре!
    • Marina Raduga
      Marina Raduga 24 квітня '18, 14:11 0
      Философская картина
    • Юрий Васильев
      Юрий Васильев 24 квітня '18, 15:30 0
      Хорошо.
    • Ольга
      Ольга 24 квітня '18, 15:49 0
      Чудово!
    • geokon (Александр)
      geokon (Александр) 24 квітня '18, 18:46 0
      Дуже й дуже!
    • Евгений П.
      Евгений П. 24 квітня '18, 19:21 0
      Снимок понравился только слово герці не понятно!
    • Юрій Максименко
      Юрій Максименко 24 квітня '18, 20:05 0
      ГЕРЦЬ, ю, чол.

      1. іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Українські народні думи.., 1955, 367); Опівдні битва притихла, але не втихав герць: сотні турків ганяли на бойовищі, прискакували то тут, то там до окопів, якомога ближче, та викликали козаків на бій (Осип Маковей, Вибр., 1956, 486); Вершники з обох боків розступилися й дали місце для герцю (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 146).

      2. уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 49); Скільки вас полягло у важкому життєвому герці, В нелегкій боротьбі, у годину важку і похмуру (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 13).

      3. перен. Боротьба думок, поглядів тощо. На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці (Іван Франко, X, 1954, 286); Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б, дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині (Іван Микитенко, II, 1957, 530); День скінчився словесними герцями (Яків Качура, II, 1958, 442).

      Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 57.
    • Сергій Вовк
      Сергій Вовк 26 квітня '18, 1:21 0
      Суперово!
    • Увійдіть в систему, щоб мати можливість коментувати та голосувати.

    Вибір редакції