Фотографія Три дні, три ночі, один світанок. / Роман Михайлюк / photographers.ua

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:01 +29

Років сім-вісім тому пішов я в Осмолоду, щоб перезняти форматною камерою те, що колись приємно лягло на 35мм. прийшов- а знігу й нема... Хмари висять- ні Сонця, ні снігу( Сидів днів з 5, все молив, щоб сніг пішов, намело на чорні ялинки... Намолив...

На п"ятий день вирішив перейти з Парєньок, траверсом Сивулі, в район Караткану- літом годин за 15 це реально, ну- снігу по кісточки, чого ж не літо... виходжу. пройшов годину, як повалив сніг. СНІГ, такий, ніби над тобою розпороли перину і трясуть, година за годиною. через пару годинок снігу вже вище колін, і темп не збавляється... проходжу розбитий гуртожиток, чаюю.. Чому було не спинитися тут?...

Вечоріє. Я на схилах Сивулі, розумію, що сьогодні я не пробьюся до Караткану. Ліс уже внизу, мете завірюха, через скелі і альпійске криволісся- самий короткий шлях, але в темноті, без нормального ліхтаря (тоді діодів ще не знали)- ризик за межами всякого розуму, поламаєшся- і кінець... сповзаю знову в ліс. Ще декілька годин (мете без перерви) рию туннель на схід. Здихаю. Витягую спальник, залажу- не знімаючи черевиків, поки заліз- в спальнику уже відро снігу намело... Вигрібаю, трусить пропасниця... пару годин без сну з закритими очима, поки не замітає повністю... тоді дає себе знати мокрий одяг, почитнаю сильно мерзнути... Підйом, розкопую рюкзак... Нова проблема- не працює газовий пальник, ледь дає вогник, який моментально гасне під поривами вітру... наступні три дні дієта- шоколад і печиво, без води. Гидота неймовірна.. Набираю в маленьку пляшечку сніг і кладу до тіла... бр... через півгодини- 5 грам води.... швидкість повзання до ста метрів на годину, далеко під снігом- вершинки молодих ялинок, куди влітаєш на триметрову глибину.. з рюкзаком. Вилізти не можна- нема опори, просто риєш навскіс тунель. Були б снігоступи... Був би намет... Та був би розум, врешті решт- можна ж було в перший ж вечір бурану далі не йти)

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:01 +23

Кілька годин повзеш, тоді пару годин "сон"- в крижаному коконі спальника. Якби був пуховий- шанси на виживання злетіли б ноль, слава Богу, взяв тоді тяжчий, але синтетичний Ханнах- він гріє і мокрий, пух би одразу перетворився в мокре ганчір"я...

На третю добу, коли вже готувався до гірших варіантів, прокинувся вночі від дивної зміни- губами відчув морозний подих... Пройшла сирість, стих вітер... Викопуюся з під смереки, і... наді мною НЕБО. Велика Ведмедиця, ромб Оріона- і в тихому сяйві наді мною срібна башта Сивулі.

Циклон пройшов. Зорієнтувався, де я є, зібрав манатки... схід сонця зустрів в лісі Караткану, там розклав ватру, просушив шмотки, пив чай до мультиків в очах... поспав- і до заходу Сонця був уже тут, де сфоткано.

Це світанок , встиг зняти тривожні хмари- іде нова хвиля циклону... байдуже, внизу село, люди... Бистриця.

Це єдиний пристойний кадр з походу.))

Лилия Расновская 22 березня '13, 0:07 +4

просто нема слів.... ще й самому! ну, це дійсно слава Богу, що обійшлось, неймовірне випробування. Таке пережить фотографіями навряд чи передати)

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:11 +2

Пригадую- і зараз морозом обсипає) всяка ж. трапялася- але то на секунди, на хвилини, години... а такенький марафон... І воно треба було))

Лилия Расновская 22 березня '13, 0:11 0

добре,що не пустеля, прісна вода є) сніг гарно іскриться

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:19 +3

лізеш і мариш- граньоний стакан з гарячим чаєм... гріє руку, відчуваєш твердь скла зубами, як свята вода п"ється... а нема, нічого нема, лиш ліс мертво шкіриться і метри за метрами...

Лилия Расновская 22 березня '13, 0:20 0

не було страху, що це останній похід?

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:39 +1

Та в кінці третього дня вже різні думки були. Воно ж тисло і тисло, добре, що три дні такого дурдому, а буває ж і більше...

Лилия Расновская 22 березня '13, 0:40 0

оце-то екстрим.... в горах певно треба буть готовим до всякого

vovikmar 22 березня '13, 0:07 0

Тривожні сутінки...під стать розповіді....один кадр і стільки спогадів!

Олег Исаченко 22 березня '13, 0:09 0

Открывается замечательно! Очень интересные цвета. Отличная работа!

Ivan Palis 22 березня '13, 0:17 +1

ого, чудове яке все...

Олександр Ігнатьєв 22 березня '13, 0:22 +1

Кадр дорогого вартий! А Роман, за такий роман, добрий бонус заслуговує.

Олександр Ігнатьєв 22 березня '13, 0:23 0

PS. Думаю Вам книгу писати потрібно.

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:37 0

Пане Олександре, дякую і дякую)

Mymriya 22 березня '13, 0:23 0

Рассказ закачаешься. Там думаю уже не до каров особо было.

Роман Михайлюк 22 березня '13, 0:30 0

А почалося з цього кенонівського кадру, який ну дуже хотілося повторити на листову плівку. Ідея фікс)
http://photographers.ua/photo/-_2_311031/
Дякую за увагу)

Васильченко Роман 22 березня '13, 0:44 0

Я дуже враженый.. немає слів. Навідь вліку непогода в Карпатах може зламати.. а тут таке.

Роман Михайлюк 22 березня '13, 1:13 0

В перший день то була дурість на дурості, а потім... коли пройдено 50% дороги- варіантів нема, нема героїзму- просто "
"Я продолжаю простые движения"- як Тату співали, гребешся далі і мариш на ходу.

...і молишся, шоб не розсипалася блискавка в спальника, вся залита льодом, яку сантиметр за сантиметром доводилося прогрівати голими пальцями, щоб розстібнути-застібнути... бо як розлетиться- капец, вважай, спальника нема- а навколо вихори гуляють.

Виктория Тимошенко 22 березня '13, 1:12 +4

Бережіть себе, Роман!

Роман Михайлюк 22 березня '13, 1:14 +4

Не палю і не їм вокзальних чебуреків)

Виктория Тимошенко 22 березня '13, 17:27 0

А ранкову зарядку теж робите?))
Паління і вокзальні чебуреки - дитяче белькотіння в порівнянні з вашою розповіддю )

Роман Михайлюк 22 березня '13, 17:34 +5

Зарядку- ні. А то раптом в похід, а я уставший(с))

Виктория Тимошенко 22 березня '13, 17:48 +1

Файна відмазка, не чула ще такого ))

Галина Гринечко 22 березня '13, 3:53 +1

Романе. Перечитала я всю вашу розповідь з пристальною увагою. І щось вона мене на різні роздуми потягнула....Знаєте, я дуже поважаю людей, одержимих горами. І знаю про цю одержимість не тільки з чужих слів. Мені якось тривожно після всього прочитаного(тільки не кепкуйте з мене, бо я дуже серйозно про все це).Насправді, дуже важливо об"єктивно вміти оцінити ситуацію і власні сили в горах( і ви це, впевнена, краще від мене знаєте). Юнацький максималізм, чергова спроба себе перевірити на наявність"пороху в порохівниці", чергова нагода собі доказати, що МОЖУ ітд -інколи такі речі є домінантними в різних ризикованих походах (навіть нашими рідними Карпатами). Але ви ......мудрий воїн, хіба нє?! :)
...Мені справді щиро захотілося вам сказати : Бережіть себе! І будьте ще мудрішими. Тобто, ризикуйте мудро.
п.с.Гарних успішних наступних мандрівок вам.І файних,цікавих та неординарних фото з них.

Галина Гринечко 22 березня '13, 3:53 0

Романе. Перечитала я всю вашу розповідь з пристальною увагою. І щось вона мене на різні роздуми потягнула....Знаєте, я дуже поважаю людей, одержимих горами. І знаю про цю одержимість не тільки з чужих слів. Мені якось тривожно після всього прочитаного(тільки не кепкуйте з мене, бо я дуже серйозно про все це).Насправді, дуже важливо об"єктивно вміти оцінити ситуацію і власні сили в горах( і ви це, впевнена, краще від мене знаєте). Юнацький максималізм, чергова спроба себе перевірити на наявність"пороху в порохівниці", чергова нагода собі доказати, що МОЖУ ітд -інколи такі речі є домінантними в різних ризикованих походах (навіть нашими рідними Карпатами). Але ви ......мудрий воїн, хіба нє?! :)
...Мені справді щиро захотілося вам сказати : Бережіть себе! І будьте ще мудрішими. Тобто, ризикуйте мудро.
п.с.Гарних успішних наступних мандрівок вам.І файних,цікавих та неординарних фото з них.

Роман Михайлюк 22 березня '13, 9:23 +2

Дякую)

Навіть не пригадую, щоб я тоді парився проблемою щось доказати) просто була певна мета, і надто пізно переключився. Спершу вірив, що ще в перший вечір пробьюся, потім- що другим днем... А тим часом, година за годиною, замітало все дужче...
Які дрібнички нами керують... Вдома, збираючи рюкзак, чомусь витягнув і лишив клейонку- зекономив грам 200... а як би пригодилася...
ПС. І це при тому, що тільки фотік, яким це знять- важив кілограма три, не менше, і він був не один)

Михайло Пецкович 22 березня '13, 15:05 0

Романе, замість клийонки закиньте в рюкзак щось таке http://kharkov.prom.ua/p2930903-pokryvalo-spa...
і не витягуйте!....

Роман Михайлюк 22 березня '13, 15:15 0

Не відкривається, але якщо там щось як "космічне одіяло", то не поможе в буран.
Є така штука- бівуачний мішок, це рятівне. - тобто торба, більша за спальник, там можна навіть пальник включить, якщо обережно. Гортекс, чи просто тканюха- але ти вже не на вулиці, де небо з землею перемішане) грам 200-300. І на сильний мороз помагає.

Михайло Пецкович 22 березня '13, 15:19 0

кома приклеїлась )

http://kharkov.prom.ua/p2930903-pokryvalo-spa...

Михайло Пецкович 22 березня '13, 15:23 0

...так, це теж класно, пальник не пальник а лампу сміло можна! В таких умовах головне не переохолодитись, а переохолодження починається з пальців...

Роман Михайлюк 22 березня '13, 15:34 0

Пару таких фєнєчєк у мене є- вони гарно помагають в спеку- накритися, щоб не підсмажило. Для того їх і придумали- для перебування на сонячній стороні в космосі. А коли буря- його просто знесе моментально, і там площа мала, пару метрів всього- не замотаєшся надійно. Отаке)

Андрій Bramms 22 березня '13, 22:41 0

нормальні бівачні мішки важать в районі 500-900гр) плюс бо вітростійкі бо тебе ж не здує з склону)
типу такого http://marmot.com/products/home_alone_bivy

Паша Чуйко 22 березня '13, 7:53 +1

Вам фотокнигу видавати пора з такими розповідями

peCHIZHak 22 березня '13, 23:12 +2

а навіщо фотографії розповідь... вона ж фотографія.
я повторюся, але то буде не заради похвала чи шось таке, просто моя думка про те що робить Роман.
"Це все підтверджує, що інша реальність існує і там живуть люди...
Думаю,кожен хто хоч раз пробував і зрозумів скільки зусиль і часу може коштувати один єдиний кадр, або взагалі ні одного, або багато хороших - ніколи не ставив під сумнів марність витрачених сил, часу та ресурсів в порівняння з тим відчуттям коли ти з камерою там... де треба... в центрі подій... і... мурашки по тілу.
Ромко - фотоманіяк рідкісний... переглядаючи його знимки, для мене немає ні нешнл джіографіків ні інших альтернатив. Тому, що це зовсім інше. Це то шо багато хто не розуміючи, що вони точно мають на увазі називають довбаним життям. Маю таке відчуття, що він іноді використовує камеру не за призначенням, а саме для ускладнення життєвих обставин, що йому дуже добре вдається. Скажу чесно, мене більше як на таку-сяку колибу і менше-більше пристойну погоду в зв"язку з обрізом часу не вистачало.
Зато є на кого рівнятися :)"

Роман Михайлюк 23 березня '13, 0:17 0

Спасибі... Навіщо розповідь... Для мене деякі фото є як фото, а деякі світини- іменно як невеликий доважок до пам"яті, я так просто це і кажу. Таких "закатів", чи подібних- "єсть у мєня", і не тільки в мене... а тут трошки інше...
Давай назвемо цей пост- "іллюстроване оповідання")

Tom Vert 22 березня '13, 8:07 +1

Блін, де ти взявся з цим расакзіком зранку.. моторошно тепер (
Ладно, люди золото колись десь шукали, щоб відразу в дамки.... а тут... качьмар!

Роман Михайлюк 22 березня '13, 10:10 +1

Та намагаюся частіше таке росказувать, бо преться народ "із города на пріроду", не завжди усвідомлюючи, що в природи є різні обличчя

http://wap.pereval1959.forum24.ru/?1-26-0-000...

Шляк трафляє, коли читаю "Билі одєти только в спортівниє костюми" Скільки раз народу пишеш і кажеш- взять те і те, потім питаєш- чому не взяли штормовий одяг??

- та-а, ми думалі, дождя нє будєт...

peCHIZHak 22 березня '13, 23:13 +1

Не всі в дамки попадають, таких горе-екстрималів потім зносять з горбів... на весні.

Алексей Рычков 22 березня '13, 8:43 0

Романе вы Хворий:)) вот ну реально, я как вспомню ночовку в палатке заваленой наполовину снегом в Крыму и то страшно становиться а тут просто нет слов.

Фізяр Михайло 22 березня '13, 9:07 0

Ну, Роман, як після такої розповіді не проголосувати, не знаю, навіть якби робота була менш достойною, все рівно...

Владимир Козюк 22 березня '13, 9:29 0

Класно, А Роман написав той роман і все, капець, потрібно голосувати +3 за роман, +3 за фото, тіки немаэ більше цифр)

Майоров Роман 22 березня '13, 9:56 +2

Снимок замечательный и история сильная ! Ваши работы давно заслуживают классной достойно иллюстрированной книги включающей в себя и истории касающихся этих событий. Хотелось бы, чтобы это всё стало реальностью. Творческий багаж потрясает просто !

peCHIZHak 22 березня '13, 23:17 0

До речі альюом я бачив в продажу, 2000 з копійками коштував, здається якщо не путаю, якесь литовське видавництво видало. і бачив то в Епіцентрі в Франківську о. Який до речі теж засипало тепер:) ...знову :) І мені дивно, що ж це Роман в онлайні а не там десь...:)

Майоров Роман 23 березня '13, 11:43 0

) Нам то понятно, классно) , что он здесь !) И будем надеется , что будет всегда !) Но я думаю для автора, такого уровня должен наступить, такой момент как издание . Цены на книги в хорошем качестве это просто жесть, я с вами согласен полностью. Позволить себе это могут единицы это уж точно. Но хотелось бы верить, что будет что то меняться в стране.

manyasfon(Ємельянова Людмила) 23 березня '13, 12:30 0

обидва Романи, про який це альбом мова?

Роман Михайлюк 23 березня '13, 12:36 0

Та про той самий
http://fotokniga.com.ua/index.php?productID=3...
Тільки коштує не 2000, а разів в 10 менше)), і видала київська фірма, просто її засновники- з Литви, тому така назва "Балтія-друк"

Майоров Роман 23 березня '13, 12:52 0

Я говорил, в целом о книгах в хорошем качестве ,отвечая на комент peCHIZHak . Конкретно не имея никакого издания.

manyasfon(Ємельянова Людмила) 23 березня '13, 14:05 0

ой, вибачте, Майоров Роман, не зауважила, що Ви теж Роман, третій. то я так фамільярно до двох інших...

пане Михайлюк, такий альбом зустрічала :)

peCHIZHak 23 березня '13, 16:37 0

Я очепятався на один нолик, соррі. побачив десь потім то все. Але було приємно погортати, побачити знайомі фото, от пам"ятаю що деякі фото в міру того як вони були розміщені в книжці, були розділені і там от декілька якось не по феншую були поділені.

Роман Михайлюк 23 березня '13, 16:42 0

так, альбом стандартного формату з панорамами на розворот- не краща ідея, але ідеалу годі в цім світі шукати)

Svetlana Korolyova 22 березня '13, 11:13 0

рассказ впечатлил! это практически "подвиг фотографа"

Роман Михайлюк 22 березня '13, 11:18 +1

Оповідання про те, як "не треба робити", а як уже зробив, то хоч інших відрадь)

Denis Krivoy 22 березня '13, 13:02 +1

Ром, це авжеж дуже круто;)

Роман Михайлюк 22 березня '13, 14:49 +1

"Шаг на видох, шаг на вдох, кто не вижил, тот ..."

Roman Stativka 22 березня '13, 13:58 0

Гарний Фото-твір, сподобалось і фото і розповідь

Николай Голяка 22 березня '13, 19:26 +1

чекаємо книгу

Настя 22 березня '13, 20:33 +1

Героический Роман)

Віктор Якушко 22 березня '13, 20:40 0

Фото чудове,розповідь з розряду -очевидне і неймовірне. :)
Браво,Романе!

Nadia Bodnar 22 березня '13, 21:20 0

Ромку, історії ти пишеш краще як фотографуєш :) Направду !
Напиши книжку, я б купила, фото - ні.

Лилия Расновская 22 березня '13, 22:01 0

Глянула за вікно і згадала вашу розповідь)

Михайло deviantus 22 березня '13, 22:41 0

кул сторі!

Андрій Bramms 22 березня '13, 22:42 0

Дуже кльова історія, аж за душу бере, думаю в кожного гірського туриста шось зойкнуло в грудях і м'язи напружились... дякую:)
І фото класне під цю історію і добре що одне, одна така історія і одне фото

Роман 22 березня '13, 22:57 0

дуже гарна робота..! сподобалось!

ася оса 22 березня '13, 23:24 +1

Фотография и монолог,- мы видим и чувствуем. И этим все сказано.

Роман Михайлюк 23 березня '13, 0:19 +2

стидно мні). стараюся помудрішати з прогулянками, виходить з перемінним успіхом)

ася оса 23 березня '13, 0:34 +1

сподіваємось)

Дмитрий Косменко 22 березня '13, 23:29 0

Драматичная фотография. Очень сильная.

Миша Кулешов 23 березня '13, 0:03 +1

очень нравится, когда автор не просто выкладывает работу, но еще и тихой тропой рассказа заставляет читателя погрузится в свой мир, хоть немного прочуствовать те яркие ощущения, которые испытывал сам. благодаря этому общению автор добавляет объемности фотографии. включая фантазию, не заставляет смотреть в одну точку, а разрешает как бы заглянуть за край фотограии, осмотреться по сторонам, а некоторым, особо впечатлительным, и прогуляться в том мире.
спасибо, Роман. будем немного равняться на Вас.
кстати, недавно вернулся из Карпат.... влюбился

Роман Михайлюк 23 березня '13, 0:47 +1

Міша, спасибі Вам. Спасибі і всім, хто зайшов в гості, подивився, послухав, своє сказав... Переживаю то все по новій... нікому того не бажаю, але як трапиться, не дай Бог- не здавайтеся)

Михаил Глаголев 24 березня '13, 22:58 0

Живое фото, нравится!+

photographers.ua, 2024 Всі фотографії є власністю їх авторів.		Електронна скринька: webmaster@photographers.ua
Русский English Facebook	Стрічка Галерея Коментарі	Рейтинги Топ користувачів Топ фотографій Картина дня Фотоконкурси	Інформація День з фотограферс Про проект Правила сайту Новини сайту Події	Послуги Реклама на сайті Розміщення Майстер-класи

Три дні, три ночі, один світанок.

Відкривається

Про фото

Exif

Вибір редакції