Майже автопортрет
Фотографія Майже автопортрет / Sergej Palko / photographers.ua
кадрувати фотографію золотий перетин фотографії відтінки сірого повноекранний режим
Код вставки в блог
Посилання:
Фотографія:
  • Sergej Palko
    Sergej Palko
    Фотограф

    • Про фото

    		  
    Рейтинг: +57.16  
    Оцінка фотографії: +56.5
    Переглядів: 83 / 325
    Завантажено: 21 лютого '19, 13:51  
    Категорія: Портрет
    Переглянути: альбом Волинь

    Exif
    Виробник: Canon
    Модель: Canon EOS 700D
    Витримка: 1/160
    Діафрагма: 2.8
    Швидкість ISO: 100
    Фокусна відстань: 33
    ПЗ: Adobe Photoshop CS5 Windows
    Голоси
    5 коментарів
    • Sergej Palko
      Sergej Palko 21 лютого '19, 13:53 +4
      Фото з трьохденного похіду по Волинському Поліссю 15-16 лютого 2019 року.
      Старт маршруту нашої групи з трьох туристів був в селі Карпилівка. Туди ми добрались автобусом з Ковеля. До Ковеля приїхали самою першою електричкою.. За селом ми одразу зайшли в ліс і йшли ним біля двадцяти кілометрів до місця першої ночівки в селі Стобихва. Погода не холодна, похмура. Робили відхилення від маршруту. Так, сховавши рюкзаки, пройшлись до старого залізничного мосту вузкоколійки на Стобихівці. Близько біля річки росте багато великих і малих ялин. Є старі живописні соснові ліси. Біля річки дика, бездоріжна природа з завалами, болотами, непрохідним лозовинням. По лісах розвішено багато бортей. Бабця, в якої ми потім ночували в Стобихві, у війну довгий час жила під цими ялинками в шалаші з матір"ю і іншими односельцями.
      Близько кілометра від моста - залишки села Любарка. Тут ми задержались, обідаючи і обслідуючи єдину вулицю неіснуючого села. Зберіглись фундаменти хат, фруктові дерева і зарослі бузку. Село виселили поляки в тридцятих роках, коли створювали поруч військовий полігон.
      Після довгих лісових доріг, вже в сутінках, вийшли в Стобихву. На ніч нас взяла місцева краєзнавець Макарук О. І. Бабці вже 78 років. Вона знає безліч цікавих історій з життя свого села. Дивились її фотографії. Слухали смішні розповіді про місцеві діалекти, які різняться у кожному селі. Найкультурніші і найграмонітніші люди жили в Верхах і Стобихівці.
      На цвинтарі багато дитячих могил. Кожна молода мати мала могилку своєї дитини. Іллінічна розказувала, що в однієї матері в короткий період від дизентирії померло троє дівчат. В другого діда троє внуків.
      Ходили в гості до Сергія Уса, який купив хату і поселився в Стобихві. Він регулярно їздить в архіви. Видав недавно одну книгу, на черзі друга.
      Ранком я обходив західну частину села, фотографуючи сільські пейзажі з старими хатками. А в одиннадцятій годині ми, зібравшись, перейшли по мосту ріку і направились в бік Стоходу...
    • Георгій Погожий
      Георгій Погожий 21 лютого '19, 14:39 0
      Чудово! А коли буде ілюстрована розповідь на ХТ? Портрет вийшов на славу!
    • Sergej Palko
      Sergej Palko 21 лютого '19, 15:54 0
      Поки закинув трохи фото на ФБ))
    • Юрий Васильев
      Юрий Васильев 21 лютого '19, 17:57 0
      ФС не фотографический сайт.
    • Svetlana Korolyova
      Svetlana Korolyova 21 лютого '19, 16:52 0
      гарний життєвий портрет!
    • Увійдіть в систему, щоб мати можливість коментувати та голосувати.

    Вибір редакції

    photographers.ua, 2024
    Всі фотографії є власністю їх авторів.
    		Електронна скринька:
    Професійний фотограф, фотограф, модель, візажист/стиліст, асистент фотографа, арт-директор, фотостудія із міста: Авдіївка, Біла Церква, Бердянськ, Бровари, Вінниця, Горлівка, Дніпро, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільський, Кам'янське, Керч, Київ, Кишинів, Кременчук, Кривий Ріг, Кропивницький, Луганськ, Луцьк, Львів, Маріуполь, Мелітополь, Мукачево, Миколаїв, Нікополь, Одеса, Полтава, Рівне, Севастополь, Сімферополь, Суми, Тель-Авів, Тернопіль, Тираспіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта
    Вхід на сайтРеєстрація →